Конспект уроку з української літератури 8 клас

Українська література  8 клас

Конспект уроку

Тема: І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Образ Герасима Калитки.

Мета: продовжити ознайомлення учнів з комедією;

вчити учнів аналізувати драматичні твори;

розвивати культуру зв’язного мовлення;

розвивати логічне мислення;

розвивати навички виразного читання ;

формувати вміння узагальнювати, робити  висновки;

виховувати любов до прекрасного, несприйняття проявів бездуховності,

прищеплювати інтерес до творів письменника.

Тип уроку: уроку засвоєння знань і формування умінь.

Вид уроку: урок-дослідження.

Цілі.

Учні знатимуть: зміст п’єси, її сюжет, риси характеру Герасима Калитки, авторське
                                 ставлення до героя.

Учні вмітимуть: схарактеризувати героя твору; оперувати цитатами;
                               висловлювати свою думку щодо прочитаного, дискутувати про

                              бездуховність людини, про сенс життя.

Обладнання: опорні схеми, диск із уривками фільму «Сто тисяч»,грошові купюри-

                         завдання (УНТ: прислів’я, приказки)

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда (репродуктивна, евристистична), виразне 

                                                              читання, метод дослідження; анкетування;

                                                              інформаційне гроно «Вплив грошей на героя п'єси».

                                                                      ХІД УРОКУ

                                                                                                                                                                                                                              Епіграф

Грошей багацько, а щастя мало.

Народна мудрість

                                                      

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

      1. Бесіда за питаннями

 Завдання: дайте відповідь на запитання.

1.     Що називається драмою?

2.     З чого складається драматичний твір?

3.     Скільки дій має п’єса «Сто тисяч»?

4.      4. Яка перша назва комедії?

 5. Хто першим зіграв роль головного героя твору?

6. Які проблеми розкриває Карпенко-Карий у творі?

- батьки і діти;

- прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб;

- бідність і багатство;

- добро і зло.

6. Хто головний герой комедії «Сто тисяч»?

ІІІ. Оголошення і запис теми, епіграфа.

    -  Сьогодні ми будемо визначати ту проблему, яка розкривається за допомогою образу Герасима Калитки.

 Озвучення проблемного питання.

-         Як прагнення до наживи змінило життя Герасима Калитки?

ІV. Основний зміст уроку

1.     Слово учителя.

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І.Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80—90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль.

            Напевне, мало знайдеться тих, кому б не хотілося мати достатньо грошей, щоб задовольняти свої потреби і мати дещо на розваги. Кілька тижнів тому ви попрацювали над анкетою «Моє ставлення до грошей», у якій було сім запитань, які допоможуть нам зрозуміти, як ви, діти ХХІ,ставитеся до грошових одиниць?

-         Аналіз анкет проводить шкільний психолог.

Однак, коли накопичення грошей, багатства  стає самоціллю – це небезпечно. І в першу чергу для самої людини, адже жадоба, скнарість, заздрість руйнують людську душу, підточують її духовне і навіть фізичне здоров'я.

 Сьогодні ми дізнаємося до чого довела жадоба наживи героя трагікомедії І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»

2.     Порушення у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» проблеми бездуховності людини, яка прагне наживи.

А. Бесіда за питаннями.

• Скажіть, які події лягли в основу трагікомедії І.Карпенка-Карого?

(Орієнтовна відповідь: Одного разу, перебуваючи під наглядом поліції у станиці Костянтинівська, Іван Карпенко-Карий був свідком того, як біля трактиру, в якому, як на біржі, відбувалася купівля-продаж, підписувались векселі, переходили з рук до рук гроші, збиралося багато бурлак, які розповідали про те, як багатого глитая обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці.

        - Ото робота! Сто тисяч! - захоплювався меткий купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе у прикажчики.

        Почута історія дала драматургу матеріал для роботи.

 - Ці люди напрошуються дійовими особами комедії, яку варто назвати вагомим словом "Гроші", - ділився він думками з дружиною Софією Віталіївною. - Всюди гроші, гроші, гроші... Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу! "

         У 1889 році І. Карпенко-Карий написав перший варіант комедії "Гроші", яку через цензуру переробив і доповнив, а у 1890 році надіслав до друку під іншою назвою - "Сто тисяч".

          У комедії "Сто тисяч" відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, а з другого - сільських багатіїв, що й стало об'єктом зображення у творі. До речі, про махінації шахраїв з фальшивими грошима повідомляла газета "Елисаветградский весник". У 80-х роках XIX століття тут дійсно активно діяла зграя злочинців, які оббирали засліплених жадобою до багатства місцевих господарів, продаючи їм нібито фальшиві гроші).

- Отже, у творі порушено проблему зв’язку людини та грошей.

 • Скажіть, що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві? (випереджальне завдання)

( Орієнтовна відповідь: гроші-це особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку, деякі національні гроші виконують функції світових).

 • Бачимо, що у темі уроку записано про проблему бездуховності, яку порушує автор. З’ясуймо спочатку, що таке духовність? Найточніше визначення запишемо в зошити.

( орієнтовна відповідь:

Духовність – це внутрішній світ людини, зв’язок людини з релігією.

Духовність – це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини.

Духовність – це те, що відрізняє людину, що властиве лише їй одній.

Духовність – творча спрямованість, наснага людини.

• У чому полягає протилежне значення – бездуховність?

(Орієнтовна відповідь: Бездуховність - це справжня біда сучасності. Вона виражається в приземленості, аморальності, меркантильності, низьку культуру. Найчастіше в гонитві за всілякими матеріальними благами людина забуває про вищі людські цінності та ідеали.

 Бездуховна особистість абсолютно не готова до жертовності і подвигів).

3.Зараз ми спробуємо визначити, яким є головний герой твору – Калитка – духовною чи бездуховною людиною. Переглянемо епізод із фільму  - монолог Калитки. Вам потрібно простежити чи відрізняється написаний автором твір від того, що бачимо на екрані.

4. Перегляд уривка із відеофільму «Монолог Калитки»

Обмін враженнями про переглянуте.

А. Робота з текстом твору.

-  Запитання до учнів.

-   Чи знайшли ви спільні ознаки з текстом твору, чи режисер, який створив фільм вніс зміни?

-    Знайдіть у творі цей монолог та визначте ключові слова, які вказують на ставлення Калитки до землі та визначають риси характеру героя.

-    У кожного із вас на парті є опорна таблиця, у яку ми впишемо ставлення Калитки до землі, грошей,  риси характеру героя, на домашнє завдання вам потрібно буде виписати до рис характеру цитати із твору.

                                                           Схема опорної  таблиці

Риси характеру Калитки		Стосунки  з членами родини	Взаємини з друзями, знайомими	Ставлення до наймитів

-    Запишіть риси характеру Калитки, які визначаємо прочитавши монолог.

(Орієнтовна відповідь: жадібний, ненажерливий, все вимірює грошима, проявляє сліпу любов до землі, легковірність).

-    На який ризикований вчинок пішов Калитка заради своєї мети?

(Орієнтовна відповідь: купівлі фальшивих грошей, шахрайство).

Б. Епіграфом до уроку є народна мудрість. На партах ви маєте грошові купюри зразка кінця 19 століття. Розгляньте їх , переверніть, прочитайте приклади прислів’їв та приказок, у яких  засуджується згубний вплив грошей, які з них найбільше характеризують Калитку? (Додаток 1)

Прислів’я про гроші (робота в зошиті)

- Срібло-золото тягне людину в болото.( про Калитку)

- З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

- Гроші всюди хороші.

- Грошей багато, а щастя мало. ( про Калитку)

- За наші гроші ми всім хороші.

- У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

- У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

- Хоч у голові пусто, аби грошей густо. ( про Калитку)

- Совісті менше — грошей більше.

- З грошима і в грязі чистий.

- Копійка любить, щоб її лічили.

-  Без грошей, як без рук. ( про Калитку)

- Коли гроші говорять — правда мовчить. ( про Калитку)

- Від багача не жди калача. ( про Калитку)

-Багатий не любить давати. ( про Калитку)

- Бачимо, що ці прислів’я,  які  характеризують Калитку, якнайкраще показують людину, яка ставить гроші, багатство понад усе. Зачитаємо ІІ дію твору, і спробуємо визначити ставлення Калитки до близьких та наймитів. Зверніть увагу на інтонацію з якою будемо читати даний уривок, адже кожен із героїв комедії має свій характер.

5 .Опрацювання ІІ дії ІІІ, ІУ яви.

- Робота за підручником.

А. Виразне читання за особами.

Б. Бесіда за питаннями:

- Як Калитка ставиться до робітників?

(Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: «робітники й собаки надворі повинні буть»)  Відеоуривок 2

-  Які риси характеру проявляються?

(Орієнтовна відповідь: лицемірство, деспотизм, черствість, скупість, безглузда економія).

- Як Герасим та Савка ділили гроші? Переглянемо цей епізод. Зверніть увагу на емоції, дії героїв.

6.  Відеоуривок 3 «Савка та Герасим ділять гроші».

А. Робота з текстом (робота з підручником).

Б. Бесіда за питаннями.

- Як Герасим та Савка ділили гроші, які риси характеру проявили обидва герої?     

- Зачитайте ключові слова із тексту.

- Чому Калитка вирішує померти? Що привело його до цього?

(Орієнтовна відповідь: втрата духовності, сенсу життя- грошей).

V. Закріплення вивченого на уроці.

Слово вчителя.

Бачимо, що Калитка прийшовши до себе після спроби самогубства не звертається до Бога, не дякує за порятунок, а говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Отже, автор зображує згубний вплив грошей на людину, яка втративши важливі людські цінності – любов, повагу, дружбу, милосердя, щедрість, і не усвідомлюючи цього перетворюється на людину бездуховну, тобто таку, яка не бачить свого життя без матеріальних цінностей.

          Отже, автор засуджує силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші.

Але водночас  утверджує ідею духовності як основи людського життя, показує нам до чого може призвести людська жадібність.

3.     Відповідь на проблемне питання.

-      Як ви гадаєте, як прагнення до наживи змінило життя Герасима Калитки ?

-      Згадайте, із світової літератури для якого героя були важливі тільки гроші, який навіть не визнавав найрадісніших свят. ( Різдво).

(Відповідь: Скрудж. Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»).

         Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі. Адже душа — дорожче».

VІ. Підсумок уроку. Складання інформаційного грона «Вплив грошей на героїв п'єси».

                         Г р о ш і    

                                           Деградація

                                             

                                             Цинізм

                                              

                                           Жорстокість

                                              

                                    Зневага до освіти і науки

                                             

                                        Деспотизм

                                             

                                  Кохання за розрахунком

                                             

                                               Злість

                                              

                                               Грубість 

                                               

                                         Шахрайство

                                               

                                  Кримінальний злочин

                                               

                         «Краще смерть, ніж така потеря»

VІІ. Домашнє завдання.

     Написати лист-звертання до Герасима Калитки.