На допомогу молодому вчителю
Інтерактивні методи та форми навчання на уроках української мови та літератури
Групові методи:
Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок.
Робота в малих групах (Команда). Мета: вирішення складних проблемних ситуацій, що потребують колективного розуму, набуття навичок у спілкуванні та співпраці застосовуючи наступні прийоми: «Діалог», «Синтез думок», «Пошук інформації», «Коло ідей», «Спільний проект».
Акваріум. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах
Інтерактивні технології колективно-групового навчання
До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу класу.
Фронтальні методи:
Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон». Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі із учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів («Мозкова атака», «Акваріум» тощо).
«Мозковий штурм». Якщо в читель збирається на занятті застосувати даний метод, він повинен чітко усвідомлювати, чому саме цей метод було обрано, і яким чином втілити всі ідеї, які були запропоновані на стадії генерації.
Мозаїка («Ажурна пилка») Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми. Дана технологія використовується для створення на занятті ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.
«Дерево рішень» є технологією розв'язання проблем, яка допомагає учням проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень шляхом їх обговорення у групах за такою схемою: проблема - варіанти рішень - позитивні і негативні наслідки рішень - найбільш прийнятне рішення - висновки.
Навчаючи – учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого.
Технології ситуативного моделювання
Гра як інтерактивний метод навчання. Доречно звернути увагу на такі методи, як ділові та рольові ігри, адже саме під час використання методу дидактичної гри спостерігається підвищення інтересу до предмету. Ігри на заняттях допомагають практично застосувати знання. Гра - це самостійна діяльність, в якій учні вступають у спілкування з однолітками. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.
Технології опрацювання дискусійних питань
Метод «Прес». Метод навчає учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.
«Займи позицію». Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення
«Неперервна школа думок» (Нескінчений ланцюжок). Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.
Дискусія. Дискусія – це широке публічне створення якось спірного питання. Аудіовізуальний метод Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання.
Основні педагогічні правила, якими має керуватися вчитель, формуючи компетентності учнів (на замітку філологу)
1. Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.
2. На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.
3. Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявними знаннями.
4. Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально- пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
5. Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розвивального навчання.
6. Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.
7. Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
8. Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
9. Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів.
10. Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
11. Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
12. У значних блоках інформації легше встановити логічні зв’язки, чіткіше простежується думка, котру легше виділити й показати учням.
13. У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані групи учнів з однаковим рівнем.
14. Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
15. Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
16. Заохочуйте дослідницьку роботу школярів.Знайдіть можливості ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв’язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
17. Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються у школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
