Тема «Іменник»
Дуб під вікном
Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном.
Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.
І ось через багато літ, коли лісник став
дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній
жила красуня - лісникова внучка.
- Зрубай дуба, дідусю, - просить онучка, -
темно в кімнаті.
- Завтра вранці почнемо...- відповів дідусь.
Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'ятьох онуків, покликав
онучку-красуню й сказав:
- Будемо хату переносити в інше місце.
І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент.
За ним пішли три сини, дев'ять онуків і красуня-внучка.
Завдання
1. З першого речення випишіть іменники. Поставте до них питання.
2. Знайдіть у тексті
іменники істоти та неістоти.
3. До поданих іменників доберіть антоніми.
Ліс –
Діти –
Красуня –
Ранок -
4. За допомогою тлумачного словника знайти значення
слова.
Хата
Фундамент
Рівчак
5. Випишіть
з поданого тексту іменники різних відмін.
6. Випишіть іменники у три
колонки за родами.
7. Випишіть іменники у дві
колонки за числами.
8. Запишіть іменники останніх двох речень у
початковій формі.
Тема «Прикметник»
Яблуко
в осінньому саду
Пізньої осені маленькі близнятка
Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з
яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося
пожовкле листячко.
Дівчатка підійшли до великої
яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике, рожеве яблуко.
Оля й Ніна аж скрикнули від радості.
- Як воно тут збереглося? - з подивом запитала
Оля.
- Зараз ми його зірвемо, - сказала Ніна і
зірвала яблуко.
Кожній хотілося потримати його в руках.
Оля хотіла, щоб яблуко дісталося
їй, але вона соромилась зізнатися у цьому, а тому сказала сестрі:
- Хай тобі буде яблуко, Ніно...
Ніні теж хотілося, щоб яблуко
дісталося їй, але вона теж соромилася висловити це бажання, тому сказала
сестрі:
- Хай тобі буде яблуко, Олю...
Яблуко переходило з рук у руки,
дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна й та ж думка: вони
прибігли до мами радісні, схвильовані.
Віддали їй яблуко.
В маминих очах сяяла радість.
Мама розрізала яблуко і дала дівчаткам по
половинці.
Завдання
1. Знайдіть у першому реченні прикметники. Підкресліть їх.
2. Складіть речення з
прикметниками, які є в першому реченні.
Пізня
Маленькі
Яблуневий
3. Поставте прикметники з іменниками у потрібній
формі.
На (високий) стеблі, квітка з
(золотий) пелюстками, сходить (ранковий) зірниця, усміхається (золотий)
промінню, сниться їй (ранковий) зірниця.
4. У виділеному реченні підкресліть прикметники разом
з іменниками, з якими вони пов’язані.
Спить золота квітка, й сниться їй ранкова зірниця.
5. До поданих прикметників доберіть синоніми.
Золотий –
Ранковий –
Добрий –
6. До поданих прикметників доберіть антоніми.
Ранковий –
Добрий –
Високий –
Вогняний –
7. Допишіть прикметники. Визначте їх рід..
На стеблі (якому?) …
Квітка (яка?) …
З пелюстками (якими?) …
Зірниця (яка?) …
Коло (яке?) …
8. Випишіть прикметники за родами у
три колонки .
Тема «Дієслово»
ЯК ДЗВЕНЯТЬ СНІЖИНКИ
Це було темного зимового вечора.
Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо.
Замерехтіли зорі глибокому небі.
Раптом з півночі насунула чорна
хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю.
Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду і
чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до
якої доторкається срібний молоточок.
Що воно дзвонить? Іду,
прислухаюся. Дзвін лине від маленької ялинки, що росте у нас на шкільному
подвір'ї. Вслухаюся і дивуюся. То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на
ялинкових гілочках, доторкаються одна до другої, немов срібні дзвіночки. І
дзвенять, дзвенять. Аж місяць прислухається.
Завдання
1. Допишіть потрібні за змістом дієслова.
Сонце … за
обрій.
... зорі
глибокому небі.
... сніжинки на
землю...
То ... маленькі сніжинки.
2. До іменників з тексту доберіть кілька дієслів за
зразком.
Сонце – сіло,
сховалось.
Зорі –
Хмара –
Сніжинки –
Місяць -
3. До поданих дієслів доберіть синоніми.
Сховалось –
Замерехтіли –
Насунула –
Бринить –
4. До поданих дієслів доберіть антоніми.
Потемнів –
Падають –
Лягають –
5. З поданих речень випишіть дієслова, які вжиті у
переносному значенні.
Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим.
Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. То дзвенять маленькі
сніжинки. Аж місяць прислухається.
6. Від поданих дієслів у творіть неозначену форму.
Було –
Сховалось –
Пливе –
Насунула –
Падають –
Прислухаюсь –
Тема «Займенник»
ГАРЯЧА
КВІТКА
Того року була рання весна. В середині квітня
зацвіли сади. Настав травень.
Маленька дівчинка Оля пішла одного ясного
весняного ранку в сад і побачила велику червону квітку троянди. Вона побігла до
мами й радісно сказала:
— Мамо, червона троянда зацвіла.
Мама прийшла в сад, поглянула на червону
квітку, усміхнулася. Потім глянула на небо, і лице її стало тривожним. З
півночі сунула чорна хмара. Повіяв вітер, хмара закрила сонце. Стало холодно.
Мама з Олею сиділи в кімнаті й з тривогою дивилися в вікно.
Мов білі метелики, полетів сніг. Все довкола
побіліло.
Вітер затих. Сніжинки м'яко падали на землюка
потім перестали падати.
Мама з Олею пішла в сад. На зеленому листі
біліли снігові шапки. Земля вкрилась сніжно-білим килимом. Тільки троянда
червоніла, мов велика жарина. На ній блищали капельки роси.
— Вона гаряча, їй не страшно,— промовила Оля й
радісно усміхнулася.
Завдання
1. Виписати займенники з поданого тексту.
2. Визначте розряди займенників за
значенням:
Того, вона, все, ній.
3. Провідміняйте дані словосполучення
3. Провідміняйте дані словосполучення
Той
рік
Її
обличчя
Вона
гаряча
4. Складіть речення
з поданими словосполученнями
Вона
гаряча Їй не страшно Все побіліло
Тема «Числівник»
Хто кого веде додому
У дитячому садочку
хлопчики-однолітки Василько і Толик. Обом по п'ять років, їхні матері працюють.
Коли повертаються з роботи, заходять у дитячий садочок. Мати одягає Василька,
бере його за руку й каже:
- Ходімо, Васильку, додому.
А Толик одягається сам, бере
маму за руку й каже:
- Ходімте, мамо, додому.
Дорогу перемело. Є тільки вузенька стежечка
серед снігових заметів.
Мати Василькова йде по снігу, а
син стежечкою. Бо мама веде Василька додому.
Толик йде по снігу, а мати стежечкою. Бо Толик
веде маму додому.
Минуло дванадцять років. Стали
Василько й Толик сильними, стрункими, красивими юнаками.
Якось занедужала тяжко Василькова мати.
Того самого дня важко захворіла і Толикова
мати.
Лікар жив у сусідньому селі за кілька
кілометрів. А було це взимку, дорогу засипало снігом.
Василько вийшов за ворота,
глянув на сніг та й каже:
- Хіба можна по такому снігові йти?
Постояв трохи Василько й повернувся до хати.
А Толик пішов глибоким снігом у сусіднє село й
повернувся з лікарем.
Завдання
1.
Яких з поданих числівників немає
в тексті?
П’ять,сім,
дванадцять, тринадцять, чимало, кілька, сто.
2.
Провідміняти подані словосполуки
П’ять років
Обоє
хлопчиків
Кілька
кілометрів
3.
Визначте синтаксичну роль
числівників у поданих реченнях
Минуло дванадцять років.
Лікар жив у сусідньому селі за
кілька кілометрів.
Обом
по п'ять років.
Тема «Прислівник»
Бо я
- людина
Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє
подорожніх - батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не
помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши
дитину за руку, пішов далі.
Наступного дня батько з сином
йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і
забив ногу.
Третього дня батько й син пішли
тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:
- Дивись уважно, синку, треба
обійти камінь. Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.
Подорожні сповільнюють кроки,
але каменя немає. Бачать, обабіч дороги сидить сивий старий дід.
- Дідусю, - запитав хлопчик, -
ви не бачили тут каменя?
- Я прибрав його з дороги.
- Ви також спіткнулися й забили
ногу?
- Ні, я не спіткнувся й не забив
ногу.
- Чому ж ви прибрали камінь?
- Бо я - людина.
Хлопчик зупинився у задумі.
- Тату, - запитав він, - а ви
хіба не людина?
Завдання
1.
Виписати з поданого тексту
прислівники.
2.
Визначити розряд поданих
прислівників (означальні, обставинні).
Далеко
Назад
Обабіч
Далі
Уважно
Знову
3. Виконати
синтаксичний розбір прислівника посеред
Тема «Службові частини
мови»
Іменинний обід (Іменини)
У Ніни велика сім'я: мати,
батько, два брати, дві сестри й бабуся.
Ніна найменша: їй восьмий рік.
Бабуся - найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку
бабуся - ложка дрижить, крапельки падають на стіл.
Скоро у Ніни день народження.
Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай
запросить подруг.
Ось і настав цей день. Мама
накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в
неї ж руки тремтять.
Ніна тихенько сказала мамі:
-Мамо, хай бабуся сьогодні за
стіл не сідає.
- Чому? - здивувалась мама.
- В неї руки тремтять. Крапає на
стіл.
Мама зблідла.
Не сказавши жодного слова, вона
зняла зі столу білу скатертину і сховала її в шафу.
Довго сиділа мовчки, потім
сказала:
- У нас сьогодні бабуся хвора.
Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє
тобі побажання: будь справжньою людиною.
Завдання
1.
Виписати у три колонки
сполучники, прийменники, частки.
2.
Зробити морфологічний розбір
поданих слів
Й
В
Ж
3.
Виписати слова з часткою не, пояснити їх правопис.
0 коментарі:
Дописати коментар